Одразу після виготовлення ні листовий, ні трубний прокат не мають достатньо привабливого зовнішнього вигляду. Для високолегованого металопрокату, який використовують в промисловості, ключовою характеристикою вважається корозійна стійкість, а не зовнішній вигляд поверхні нержавіючої сталі.
Однак є напрямки діяльності, де, окрім технічних характеристик, одним з необхідних параметрів виявляється саме естетичність готових виробів — наприклад, коли мова йде про інтер'єрні й архітектурні рішення: елементи фасадів, облицювання, виготовлення фурнітури, раковин, мийок, меблів.
Саме тому, в залежності від вимог до вигляду поверхні, розроблено безліч способів хімічної і механічної обробки сталевого прокату та існує багато спеціальних маркувань для відображення типу поверхні. Це дозволяє одразу вибрати той сортамент, який потрібен для вирішення поточних завдань, і не займатися подальшим доведенням невідповідного матеріалу. Оброблену поверхню нержавіючого металопрокату можна поділити, насамперед, за типом і видом поверхні — цей розподіл ми і розглянемо в нашій публікації.
Види поверхонь нержавіючої сталі
Поверхня нержавіючої сталі визначає зовнішній вигляд готових виробів. Так, необроблений прокат і листи використовуються в заготівельному виробництві. Але чим вище вимоги до якості готового виробу і його декоративності, тим краще має бути якість поверхні металу. Тому по виду поверхні нержавійку можна поділити на:• Матову. Зазвичай матова нержавіюча сталь використовується в фасадній обробці, для виготовлення конструкційних елементів каркасів, корпусів обладнання, протипожежних дверей. Сорти, що володіють підвищеною жаростійкістю, застосовуються для виготовлення корпусів опалювального обладнання, димоходів та іншого
• Шліфовану. Шліфована нержавійка, з поверхнею після обробки абразивною стрічкою, має високу корозійну стійкість, жароміцність. Вона застосовується в ліфтобудуванні, виготовленні рекламних конструкцій, в обладнанні для медичної, хімічної, харчової промисловості
• Дзеркальну. Найбільш декоративний і дорогий вид прокату. Залежно від способу обробки поверхня може давати нечітке розмите відображення або чітке, з хорошим відблиском. Ця категорія матеріалів застосовується для облицювання архітектурних об'єктів, створення меблів, обшивки поверхонь, при виготовленні елементів сантехніки, для корпусів побутових приладів, дорогої фурнітури.
Типи поверхонь нержавіючої сталі
Класифікація по виду поверхні — досить абстрактна, адже, наприклад, дзеркальна поверхня може бути по-різному оброблена і мати різну ступінь «дзеркальності», це ж стосується й інших видів. Класифікація ж за типами поверхні нержавіючої сталі передбачає наявність конкретного маркування, яке вказує не тільки на те, який зовнішній вигляд має прокат, але й яким чином був отриманий матеріал і як була оброблена його поверхня.
Тому, за типом поверхні нержавійку можна поділити на:
• 1U — гарячекатані вироби без термообробки, окалина з поверхні не видалена, вироби потребують подальшої обробки
• 1С — гарячекатані вироби з термообробкою, окалина з поверхні не видалена, вимагає подальшої механічної обробки. Без подальшої обробки може бути використана в високотемпературних середовищах
• 1Е — гарячекатані вироби з термообробкою, окалина з поверхні видалена. Для видалення окалини використовують чорнове шліфування або дробоструменеву обробку, в залежності від вимог до виробу
• 1D — гарячекатані вироби з термообробкою і травленням, окалина з поверхні видалена. Вважається стандартною поверхнею, забезпечує хорошу корозійну стійкість
• 1G — шліфована текстура поверхні сформована в одному напрямку має нечітке відображення із заданою шорсткістю в одному напрямку
• 2Н — холоднокатані зміцнені вироби, що мають блискучу поверхню. Піддаються холодній обробці для підвищення міцності
• 2C — холоднокатані зміцнені вироби, що пройшли термообробку, однак окалина не видалена. Застосовуються для деталей з додатковим видаленням окалини і механічною обробкою
• 2D — холоднокатані протруєні вироби, що пройшли термообробку. Мають поверхню середньої гладкості та поліпшену пластичність
• 2B — холоднокатані протруєні вироби, що пройшли термообробку. Мають поверхню середньої гладкості. Такі деталі правлять розтягуванням, що дозволяє підвищити корозійну стійкість, якість поверхні, площинність
• 2R — холоднокатані світлоопалені вироби, мають гладку поверхню, з відображенням
• 2E — холоднокатані протруєні вироби, що пройшли термообробку. Мають сріблясто-матову або блискучу поверхню
• 2J — холоднокатані вироби, шліфовані з частотою Grit150-240 одиниць, Ra - 0,6-0,9 мкм. Дані вироби є декоративними
• 2M — вироби з малюнком на одній стороні
• ВА — холоднокатані протруєні вироби з відпалом в вертикальній печі, із застосуванням їдкого аміаку. Мають дзеркальну поверхню, але нечітке відображення
• 3N, 4N — холоднокатані протруєні вироби з відпалом. Поверхня дуже гладка за рахунок абразивного шліфування; вона не дає відображення, проте переливається кольорами веселки
• DECO — холоднокатані протруєні декоровані вироби з накаткою малюнка
• Tear Plate — гарячекатані вироби з накаткою малюнка, за рахунок чого поверхня виробів стає рифленою
Маючи знання про вищеперераховані класифікації і те, в яких цілях буде використовуватися матеріал, можна з легкістю розібратися, на якому типі нержавійки слід зупинити свій вибір при її придбанні.
